среда, 20 мая 2020 г.

Дистанційне навчання(21.05.20)

21.05.20.
10-Д.Українська мова.
Закінчення іменників 3 відміни в О.в.
1.Виконайте тестові завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7142550
Код доступу 7142550
Завдання необхідно виконати до  21 травня 16:00 .

1. Опрацюйте теоретичний матеріал (стор.157).
1.Вправа з ключем
Поставте іменники в орудному відмінку однини і випишіть у колонку:
1) спочатку ті, у яких букви подвоїлися;
2) потім ті, у яких букви не подвоїлися;
3) за ними ті, у яких вжито апостроф.
Зніяковілість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об, радість, гниль, старість, далеч, мати.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте закінчення вислову В. О. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі:

2. Випишіть речення з іменниками ІІІ відміни. Провідміняйте 2-3 із них.
Українська пісня — це частина духовного життя народу, і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом. З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Потужність народної пісні криє в собі самобутність, розкіш щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість «У неділю рано зілля копала» Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Народні пісні не тільки надихали літераторів, вони вселяли радість у сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, полегшували важку працю.

6-Б.Українська мова.Повторення в кінці року.
Лексикологія .Фразеологія.
Пригадайте!
 Вправа «Так-ні».
  1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів .
  2. За походженням слова бувають власне українські та запозичен.і
  3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів 
  4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова .
  5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові 
  6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії .
  7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії .
  8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови .
  9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні 
  10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень .
  11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом 
  12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику .
  13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів.
Завдання.
1.Замість крапок поставити потрібні за змістом антоніми.
1. ... в навчанні, зате ... в роботі. 2. На ... землі ... хліб родить. 3. З ... хмари ... дощ. 4. Праця людину ..., а лінь ... . 5. Краще ... правда, ніж ... брехня. 6. Де ... слів, там ... діла. 7. Що ... не зробиш, то ... не наздоженеш.

2.Згрупувати подані синоніми в синонімічні ряди.
Міркувати, іграшка, охайний, снігопад, метелиця, забавка, думати, чистий, бігти, хурделиця, нестися, мислити, цяцька, акуратний, мчати, завірюха, розмірковувати, горизонт, ароматний, сторож, охоронець, екватор, духмяний, запашний, оберіг, небокрай, пахучий, доглядач, небозвід.

3. Дібрати фразеологізми до слів.
• Ніколи — ... .
• Осоромитися — ...
• Далеко — ...
• Закінчити справу — ...
• Шукати — ... 
• Кидати — ... 
• Кров — ... 

4.До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.
Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.
Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.


9-Д.Українська мова.УРМ,№16.Заява.Резюме.



Заява — це документ, який містить прохання або пропозицію однієї чи кількох осіб.

Розрізняють заяви прості (які містять лише прохання) і складні (у яких містять мотивацію прохання). Якщо до заяви додають документи, то подають перелік їх. Цей документ складають тільки в одному екземплярі. Кожний реквізит документа слід починати з нового рядка. Відомості про адресата й адресанта розміщують на аркуші праворуч угорі.



1.Навчальне редагування

·         Прочитати фрагменти заяв. Відредагувати їх, прокоментувати допущені помилки. Запишіть до зошита.
1. Прошу допустити мене до здачі вступних іспитів на перший курс економіко-правового факультета Херсонського державного університета.
2. Прошу відпустити мене з занять на 3 дні, бо у мене будуть змагання з плавання в місті Кривий Ріг.
3. Прошу прийняти мене на роботу у хірургічний відділ на посаду медсестри з 1 червня по 31 серпня 2009 року.
4. Прошу надати мені відпустку за власний рахунок тривалістю 24 дні, з 10 липня по 2 серпня 2007 року для відбування санаторного післяопераційного лікування.
5. Ректорові луганського національного педагогічного університета ім. Т. Шевченка професору Петренко Миколі Івановичу.

·        2. Напишіть заяву про вступ до 10 класу(зразок на стор.71)


Резюме — це документ, у якому коротко викладено особисті, освітні та професійні відомості про людину, адресований роботодавцеві. Складається особою, що бажає зайняти певну вакансію, під час прийому на роботу. Особливістю такого документа є стислість (його обсяг, як правило, не перевищує 1 аркуша).
Сьогодні однаково поширеними стають паперові й електронні резюме. Останні розміщують на спеціалізованих мережевих сайтах і відкриті для вільного доступу керівникам кадрових відділів підприємств, які набирають персонал.
Основними реквізитами резюме є:
  • назва виду документа;
  • прізвище, ім’я, по батькові;
  • домашня адреса;
  • контактна інформація: поштова, електронна адреса, телефон, факс тощо;
  • дата і місце народження;
  • мета;
  • професійний досвід;
  • освіта;
  • сімейний стан;
  • додаткові відомості;
  • підпис;
  • дата;
  • фотокартки (у разі потреби).
  • Виконайте завдання 2(стор.137,підручник)




Комментариев нет:

Отправить комментарий