Дистанційне навчання(08.05.20)

08.05.20.


8 травня 2020 року в Україні відзначається одне з найважливіших свят – День пам’яті й примирення. Це особлива подія, наповнена відвагою, традиціями і спогадами.



6-Б.6-Д.Українська мова.Відмінювання займенників.
1.Вправа на закріплення(497).
2.Вивчення нового матеріалу.
Запам*ятайте!!!

Займенники мають розгалужену систему відмінювання, тому що співвідносні зі словами кількох частин мови — іменників, прикметників, числівників.

Зворотний займенник не має форми називного відмінка, бо не називає діяча, а звертає його увагу на нього ж.

Для особових, питальних, відносних хто, що і похідних від них неозначених і заперечних характерним є суплетивізм, тобто заміна основи: я — мене, ми — нас, він — його, вона — її, вони — їх, ти — тебе, ви — вас, хто — кого, що — чого. Вони становлять окремий тип відмінювання.

Присвійні, вказівні, означальні, а також неозначені і заперечні займенники (крім тих, що відмінюються за типом особових) відмінюються як прикметники, бо вони співвідносні з прикметниками.

Питально-відносний займенник скільки і вказівний стільки відмінюються як числівники.

Слід звернути увагу на розмежування паралельних форм займенників 3-ї особи у родовому і знахідному відмінках — без прийменника і з прийменником:

Р. (немає) його, але (прийшли) до нього

(немає) її, але (прийшли) до неї

(немає) їх, але (прийшли) до них (З посібника).

3. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Розкрийте дужки, поставивши займенники в потрібному відмінку. Вкажіть розряд займенника та з якою частиною мови він співвідносний.

1. У світі є священні імена, священні речі — честь, вітчизна, праця, і серед них, як зірка провідна, ясніє дружба всіх племен і націй. У дружбі цій ми вічно будем жити, її (ніяка) тьмі не погасить!.. Все, що маю, віддам коханій стороні (С. Крижанівський). 2. Краю мій, краю зоряний! У бою (ніхто) ти не скорений (В. Сосюра). 3. Черниш ще (хтось) зупиняв, про щось питав. (Деякі) вдавалося проскочити поміж вибухами, інші зникали на згарищах у клубах диму (О. Гончар). 4. Є святині, які (з, ніщо) не можна порівняти, зіставляти. Це — Батьківщина, Вітчизна, синівська вірність, відданість тій землі, де ти народився і осмислив сам себе, тому народові, який вигодував і зростив тебе. Нема (ніщо) дорожчого за Вітчизну (В. Сухомлинський). 5. Вітер з України! Ми (він) з дитинства відчували у найперших дотиках до світу (П. Воронько).

2. Провідміняйте наведені слова та словосполучення.

Її ім’я, нічиє кошеня, всякий письменник, ця робота, це ремесло, інша праця, чиє ягня, себе самого, свій рукопис, дехто, що.

3.Розгадайте чайнворд(за бажанням),кожне наступне слово починається з останньої букви попереднього.

1.Особовий займенник III особи, чол., Н. в. 2. Особовий займенник III особи, мн., Р. в. 3. Відносний займенник, 4. Вказівний займенник. 5.Особовий займенник III особи, серед., Д. в. 6. Означальний займенник.

6-Б.Українська література.

Степан Руданський."Запорожці у короля".

Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.

Згадаймо картину І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.

1.Виразне читання співомовки "Запорожці у короля" (стор.227).

2.Словникова робота.

Жупани — верхній одяг, оздоблений хутром, був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

Кармазиновий — з дорогого старовинного темно-червоного сукна.

Храбренні — хоробрі.

Ляхи — поляки.

Щільник меду — лист, утворений чашечками з воску; бджоли та оси роблять його для зберігання меду.

3.Запишіть до зошита

Тема: зображення приїзду козаків до польського короля, їх шаноблива зустріч.

Ідея: возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути

дипломатичними.

Основна думка: запорозькі козаки вміли з гідністю відстояти свою честь і не давали нікому із себе покепкувати, таких людей здавна поважають і цінують.

4.Опишіть зовнішність запорожців за допомогою тексту(письмово).

7-Д.Українська мова.УРМ №21.Докладний усний переказ тексту публіцистичного стилю з елементами роздуму.

 1.Робота з текстом
Прочитати текст мовчки. Визначити його тему й основну думку. Поміркувати над інформацією, яку почерпнули з тексту. Що нового ви дізналися про морських тварин?

УВАГА, СКАТИ!
У Середземному та інших морях земної кулі водяться великі скати — гнюси. Стародавні греки добре знали цих риб. Їх особливо дивувало те, що вони могли вбивати свою здобич на відстані, зовсім не доторкаючись до неї. Називали іх за це «нарке», що значить «затьмарювати». Звідси походить сучасне слово «наркоз». Пізніше англійці запозичили латинську назву цих скатів — «торпедо» (який уражає), щоб дати назву підводному снарядові, який рухається з великою руйнівною силою.
Як же діє дивовижна зброя цього ската? Стародавні греки думали, що риби виділяли у воду якусь речовину, і тільки тоді, коли з’являлася здобич. Отрута діяла крізь шкіру, але для людини вона не була смертельною. Дотик до риби відчувався, як удар, рука мимоволі відсмикувалася. Римські лікарі вважали отруту ската дуже корисними ліками і широко використовували риб для лікування хвороб. Тварин відловлювали й утримували в морських садках.
Тільки порівняно недавно було розгадано таємницю скатів. Риби виявилися живими електростанціями, які могли створювати струм такої сили, що дрібні навколишні тварини гинули. Те, що римляни приписували дії отрути, насправді було електрикою. Власне електростанція — два електричних органи, які містяться з кожного боку тіла ската між грудним плавцем і головою.
Морська вода — хороший провідник електричного струму. Щоб електрична зброя діяла безвідмовно, немає потреби виробляти струм дуже високої напруги, як доводиться робити прісноводним електричним рибам, зате сила струму повинна бути великою. «Електростанція» великих скатів виробляє струм, що має до 60–220 В і силу до 60 А.
Скати використовують електрорецептори для пошуків здобичі. Від них не вислизне жодна рибина, навіть хитра камбала. Яким би захисним забарвленням вона не володіла, як би добре не вдавалося їй замаскуватися, зарившись у пісок, як би тихо вона не поводилася, скат її обов’язково знайде. Видає рибу дихання. Ні, не самі дихальні рухи, а електричні імпульси, які виникають у дихальних м’язах під час їх роботи. Електрочутливість скатів настільки велика, що вони не тільки можуть розшукувати камбалу, перебуваючи з нею в одному акваріумі, а й реагувати на риб в іншому акваріумі, навіть коли він знаходиться в сусідній кімнаті, або на іншому поверсі, тільки посудини мають бути з’єднані металевими провідниками.
Але цим, напевне, не обмежується значення «електростанцій» і електрорецепторів. Учені гадають, що риби використовують електросигнали для зв’язку одна з одною. Можливо, електричні команди дають можливість зграї риб виконувати злагоджені маневри (Б. Сергєєв, 361 сл.).

2.Лексична робота.
Запам’ятати значення слів:

• Електрорецептор — орган, що реагує на електричний струм;
• електрочутливість — чутливість до електричного струму;
• електроімпульс — короткочасний стрибок електричного струму;
• електросигнал — умовний знак, переданий за допомогою електричного струму;
• маневри — переміщення людей, предметів, зміна напряму їх руху.

Звернути увагу на значення виділених слів (гнюси — великі скати, наркоз — обезболювання, торпеда — підводний снаряд). У якому стилі вони вживаються?

3.Робота за змістом тексту

1. Поміркувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку тексту.
3. Визначити основну ознаку висловлювання.
3. Зробити висновок про значення морської води.
4. Доповнити текст відомою вам інформацією про морських тварин.

4.Аналіз структури тексту, самостійне складання плану

1. Які стилі мовлення поєднано в тексті? Аргументувати відповідь.
2. Поділити текст на смислові частини. Переказати кожну частину.
3. Виписати ключові слова та словосполучення.
4. Скласти план і переказати весь текст.

5.Робота з пам’яткою

Пам’ятка до складання переказу
1. Прочитати уважно текст, визначити ознаки публіцистичного стилю мовлення.
2. Визначити тему й основну думку тексту.
3. Дібрати заголовок (якщо він відсутній).
4. З’ясувати значення незрозумілих слів.
5. Пояснити правопис і значення окремих слів, уживання розділових знаків.
6. Скласти план тексту.
7. Усно переказати текст за планом, дотримуючись ознак і вимог до висловлювань публіцистичного стилю.

6.Усне переказування тексту
Скласти усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю відповідно до плану.

9-Д.Українська література.Марко Вовчок(Марія Олександрівна Вілінська).Життя і творча діяльність.

1.Опрацювати життєвий і творчий шлях письменниці(стор.293-295).

2.Укласти хронологічну таблицю(письм.)

3.Прослухайте історії романтичних стосунків Марка Вовчка,це цікаво!

4.Зробіть аналіз перекладацької діяльності письменниці(письм.).

10-Д.Українська література.Олександр Олесь.Життя і творчість."О слово рідне! Орле скутий!...".

1.Прочитайте життєпис Олександра Олеся(стор.240-243) й складіть план.
2.Громадянська лірика поета(ознайомлення).
Громадянська лірика — це особиста позиція поета в суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, до національної культури, історії, іншими словами — сила, привабливість, правдивість, краса і цінність його поетичного слова для сучасних і наступних поколінь.
У збірці «Будь мечем моїм!» (1909) зазвучали громадянські мотиви. Революційні події 1905 року посилюють громадянський пафос лірики Олеся. Від творів, написаних під час розбудови української державності, віє полум’яним оптимізмом, вони наснажені закличними інтонаціями. Ліричному героєві хочеться вірити, що навіки згинула неволя, розламано грати, де конали патріоти. Наскрізь ліризована громадянська поезія Олександра Олеся. Прийшовши в літературу в час революційного передгроззя, поет не міг не реагувати на бурхливі події нового дня. Духовно єднаючись із загальнонародним піднесенням у країні, поет роздумує над участю свого слова, з пафосом заявляючи: «О слово! будь мечем моїм!» Але відгукнувшись на конкретні події, поет не стільки зображує їх реалії, політичний зміст епохи, скільки свої особисті переживання, співчуття до учасників тих подій, про що яскраво свідчать суб’єктивно забарвлені вислови: «червоні прапори, …як макові квітки», «свято землі», «серце, як арфа». 

3.Прочитати вірш.

"О слово рідне! Орле скутий!.."

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

Турбота поета про долю рiдного слова, «чужинцям кинутого на смiх» особливо гостро поставлена в поезiї «О слово рiдне! Орле скутий!». Як i в багатьох iнших випадках, громадянський пафос вiрша тут поєднано з глибокою задушевнiстю, лiричнiстю. Вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» — пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, «коли він сам стоять не міг». Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово — це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. У поезії Олесь не оспівує слово, а закликає його спочатку стати мечем, а в наступному рядку — сонцем. Сонце і меч — знову протилежні символи. Слово, як і життя, у розумінні Олеся,— це єдність протилежностей. Це скутий орел, співочий і забутий грім. На початку вірша Олесь з болем констатує, що рідне слово кинуте на сміх чужинцям, його зреклися діти. Одначе вже в наступній строфі слово оживає і сміється в шумі дерев і музиці зір, у співі степів і реві Дніпра. У чому ж сила слова? Слово-меч захищає, стає в обороні рідної землі, а слово-сонце, освітивши край, вселяє надію в безсмертя народу. Олесь переконаний, що народ живий доти, доки живе його слово.

Для автора доля рідної землі, як і його особиста, невіддільна від долі рідного слова. Можливо, саме тому, коли Олесь опинився в еміграції, його поезія так і не піднялась до тих висот, яких вона сягнула тоді, коли митець був разом зі своїм народом.

4.Зробити ідейно-художній аналіз поезії

• Прочитайте першу стофу вірша. Чому автор зіставляє рідне слово з «орлом скутим», «співочим громом батьків»?
• Що є рідна мова для ліричного героя? Якого значення він надає рідному слову?
• Які образи протиставляє автор? Розкрийте їх символічний зміст.
• У чому, на думку автора, сила слова?
• Визначте ідею вірша.