Дистанційне навчання(13.05.20)

13.05.20.
6-Б.Українська мова..Приставний н у формах особових і вказівних займенників.

Увага! 

Особові займенники в родовому, знахідному і місцевому відмінках з прийменниками мають початковий звук [н]: він — до нього, вона — для неї, вони — у них. Цей звук постійно виступає в орудному відмінку особових займенників (він — ним, вона — нею, вони — ними).

Вказівні займенники вказують на предмет, ознаку, кількість: Що, братіку, посієш, те і пожнеш.

У місцевому відмінку однини вказівні займенники поряд із закінченням -ому мають і закінчення -ім: на тому — на тім, у кожному — у кожнім.

Завдання.

  1.  Записати, ставлячи особові займенники в потрібній формі. Визначити відмінки займенників. Пояснити появу приставного звука [H] у займенниках третьої особи.

        1. Ви (я) просіть, а я наче не хочу. 2. Ми з (ти), як риба з водою. 3. Лякали щуку, що в озері (вона) топить будуть. 4. Від неправди люди не мруть, та вже (вони) більш віри не ймуть.   5. Хата з дітьми - базар, без (вони) - пустка. 6. Говори до   (він) - як горохом об стіну. (Народна творчість).

2.Виконайте вправу 510(стор.222).

3.Завдання: виписати вказівні займенники, визначити відмінок кожного.

Звучав наш сміх в широких коридорах під час перерв у той далекий час. О весна, я не знаю такої пори, щоб так серце мені хвилювала! Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій! Інші квіти в диханні весни розцвітуть. Але тих вже нема.

6-Б.Українська література.

Павло Глазовий."Еволюція","Найважча роль".

Я так люблю веселий сміх.

Здоровий сміх, що гріє всіх!

Переливаю в слово радість.

Яку в душі своїй зберіг.

І я щасливий, що пишу

Хорошим людям на потіху.

Ловлю в очах іскринки сміху

І довго в серці їх ношу.

П. Глазовий.

1.Ознайомитися з біографією П.Глазового(стор.229),скласти план(письм.).

Пригадайте!!!

Гумор — співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.

Сатира — різке висміювання суспільних вад.

Гумореска — невеликий за обсягом художній твір, у якому зображено комічні події та персонажі в смішному вигляді.

2. .Виразне читання гуморески(стор.230).  “Еволюція”.

Словникова робота.

Еволюція — природне явище зміни популяцій, видів рослинного і тваринного світу і ознак у часі в ході історії Землі.

Учитель. Наукова теорія походження людини на Землі грунтується на вченні, що доводить походження людини від мавпи у процесі еволюції. Основою релігійної теорії є Біблія, де прямо вказано про творіння людей Богом.

4.Виразне читання П. Глазового “Найважча роль"(стор.321).

3.Аналіз гуморески.

Тема. Схвалення матір’ю свого синочка за талант, який він врешті-решт не виявив «на сцені у третій дії».

 Ідея: засудження хвалькуватості, бездушності, невміння на справі довести свої знання, обдарованість.

 Основна думка: не маючи здібностей, хисту, ніколи не станеш справжнім професіоналом.

5.Підготувати запитання для перевірки вивченого матеріалу,записати до зошита.

6-Д.Українська мова.Правопис  займенників.

1.Опрацюйте теоретичний матеріал підручника(стор.226).

2.Перегляньте відеоурок

3.ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Знімаючи риску, запишіть подані займенники у три колонки: ті, що пишуться разом; ті, що пишуться через дефіс; ті, що пишуться окремо. 

Де/який, ні/про/що, хто/сь, ні/до/кого, аби/в/кого, аби/хто, хто/небудь, казна/на/чому, казна/що, будь/що, що/небудь, де/що, скільки/небудь, будь/чий, аби/в/кого, котрий/сь.

2.Розкрийте дужки,запишіть речення до зошита.

1. У нашім раї на землі (ні) чого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 2. Багато (де) чого не стало,— сказав старий. 3. Я сам, як бачиш, марне, всує, я сам занівечив свій вік, і (ні) на кого не жалкую, і (ні) у кого не прошу я, (ні) чого не прошу. 4. Що ж се зробилося з старим, чого зрадів оце? Того, що, бачите, старий подумав добро яке (сь) кому (сь) зробить. 5. Сирота Ярема, сирота убогий: ні сестри, ні брата, (ні) кого нема! 6. І золото, і слава є, та нема Оксани, (ні) з ким долю поділити, (ні) з ким заспівати . 7. Будь (що) задумане можна здійснити людськими зусиллями.

4.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Параграф 61,вправа 524

6-Д.Українська література.

Степан Руданський."Запорожці у короля".

Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.

Згадаймо картину І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.

1.Виразне читання співомовки "Запорожці у короля" (стор.227).

2.Словникова робота.

Жупани — верхній одяг, оздоблений хутром, був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

Кармазиновий — з дорогого старовинного темно-червоного сукна.

Храбренні — хоробрі.

Ляхи — поляки.

Щільник меду — лист, утворений чашечками з воску; бджоли та оси роблять його для зберігання меду.

3.Запишіть до зошита

Тема: зображення приїзду козаків до польського короля, їх шаноблива зустріч.

Ідея: возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути

дипломатичними.

Основна думка: запорозькі козаки вміли з гідністю відстояти свою честь і не давали нікому із себе покепкувати, таких людей здавна поважають і цінують.

4.Опишіть зовнішність запорожців за допомогою тексту(письмово).

7-Д.Українська мова.Сполучник як службова частина мови.

1.Повторення вивченого.
Виконайте завдання на сайті"Мій клас".

2.Вивчення нового матеріалу.

1.Опрацюйте теоретичний матеріал підручника(стор.166-173).



2.Перегляньте відеоурок.

3.Виконання вправ на закріплення вивченого.

1.Записати речення,вказати види сполучників за будовою, походженням, роллю в реченні.

1. Через воду стежечка, а води не перейдеш. 2. Гуляє по полю, та не кінь, гуляє волі, та не птиця. 3. Я вода і на воді плаваю. Їхав чумак та й став, бо волів потеряв. 4. Розсипався горох на чотириста дорог, ніхто його не позбирає — ні цар, ні цариця, ні красна дівиця. 5. Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на нім живуть люди, і гори, і ями.

2.Розподільний диктант. Сполучники сурядності й підрядності записати в дві колонки.

Але, щоб, коли, однак (одначе), то – то, тому що, аби,  хай, чи – чи, так що, та (в знач. і), бо, дарма що, хоч – хоч, та (в знач. але), немов, і, незважаючи на те, що.

3.Виконати вправу 474.

7-Д.Українська література.Література рідного краю№3.

Сьогодні ми поговоримо про велич духовної краси і сили, про феноменальне багатство України – пісню. Поринемо у творчий світ поета – пісняра рідного краю – Олега Попова.

1.Ознайомитися з творчістю поета-пісняра нашого краю.

Попов Олег Володимирович

Народився у м. Олександрії 1 січня 1953 року. Закінчив українське відділення філологічного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту (нині державний університет імені В. Винниченка).

Викладав українську мову та літературу в школах Онуфріївського та Олександрійського районів, міста Олександрії. Деякий час перебував на партійній роботі. Завідував кабінетом народознавства обласного інституту удосконалення вчителів. Працював доцентом кафедри української літератури та заступником декана факультету філології і журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, редактором обласної радіопрограми «Пісенне перехрестя» (Кіровоград), власкором загальноукраїнського журналу «Хобі» в Одеській області. Нині мешкає та працює в Одесі.

Перші вірші надрукував ще школярем в Олександрійській міській газеті . У студентські роки був членом літстудії «Сівач». Друкувався в обласній та всеукраїнській пресі.

Член обласного літоб’єднання «Степ». Працює в різних жанрах: поезія, пісня, сценарій, проза, публіцистика. Пише музику.

Автор книг: «Стежина» (1995), «Перевесло» (1996), «Пісня на крилі» (1999), «Спогад на майбутнє» (2007), «Коли вже з осінню на «ти» (2009), «Солодкий щем» (2010).

Автор тексту гімну Кіровограда (Д.Притула – музика). Має два компакт-диски авторських пісень: «Кольорові міражі» та «Калинова любов».  За його сценаріями знято ряд телефільмів: «Одкровення», «З благословення української Терпсихори», «Любов у спадок», «Перший у світі» (режисер М.Горохов). Член Національної Спілки журналістів України з 2007 року.

Відмінник освіти України (1997). Має почесне звання «Заслужений працівник культури України» (2006). Нагороджений знаком Міністерства культури і туризму України «За досягнення у розвитку культури і мистецтва» (2008)

Лауреат премії імені В.Винниченка газети «Народне слово» (2002). Лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова (2003). У 2012 році за збірку поезій «Солодкий щем» у номінації «художня література» удостоєний обласної літературної премії імені Є. Маланюка.

2.Поставити 5 питань автору(письм.).

3.Творчість Олега Попова.

Рідний край, батьківська хата, стежка до материної оселі… Лагідна пристань наших душ. До рідного дому повертаємося з далеких доріг, несемо до нього свої радощі, печалі. Значне місце у творчості О. Попова посідають вірші про рідне місто. Йому автор присвячує найщиріші рядки.

Олександрії

Де цвіт мене в саду п’янить бузковий,

Де душу тішать співом солов’ї,

Вертаюся сюди я знов і знову,

Залюблений у батьківські краї.

І знов цвіте весна в мені розмаєм,

І знов пісні лунають голосні,

Бо знаю, міста кращого немає,

Де солодко вальсується мені.

На Визволення площу я прибуду

І по Діброві вулиці пройдусь.

За всіх, хто в ріднім місті є і буде,

Я пагорбу священному вклонюсь.

І стане раптом небо голубішим

Від радісного сміху дітвори.

І буде місту щастя з того більше

Чудової весняної пори.

Горять каштанів білопінні свічі,

Пливе весна проспектом гомінким.

«Олександрії щастя просто личить»,-

Всміхаються до мене земляки.

Вальсує юність навколо фонтану,

І космосом далеким вабить вись.

Не може в місті, де живуть кохані,

Ні щастя, ні любов перевестись.

Славень рідному краю

Від синіх вод правічного Дніпра

До Бугу перламутрової хвилі

Хай квітне світ любові і добра,

Що є для нас батьківським краєм милим!

Зерно хай щиро прийме борозна!

Хай вічно пшеницями слава лине,

Що є така кохана сторона –

Осердя хлібне неньки України!

Будь славен, краю з хлібом на столі,

І ви, багаті землі й щедрі надра,

І думки наукової політ,

І сповідь українського театру!

Будь славен час з козацької пори

До нинішньої сонячної днини,

Де доля процвітає трударів

В самому центрі неньки України!

Хвала тобі, наш краю дорогий!

Твоїм синам і донькам – гідна слава!

Дай, Боже, нам любові і снаги,

Як матір, берегти свою державу!

Хвала тобі, батьківська сторона!

В степах широких під крилом орлиним

Живи віки у праці осяйна

На добру славу неньки України!

4.Поділіться своїми враженнями від прочитаних  віршів.