Дистанційне навчання(08.05.20)

08.05.20.


8 травня 2020 року в Україні відзначається одне з найважливіших свят – День пам’яті й примирення. Це особлива подія, наповнена відвагою, традиціями і спогадами.



6-Б.6-Д.Українська мова.Відмінювання займенників.
1.Вправа на закріплення(497).
2.Вивчення нового матеріалу.
Запам*ятайте!!!

Займенники мають розгалужену систему відмінювання, тому що співвідносні зі словами кількох частин мови — іменників, прикметників, числівників.

Зворотний займенник не має форми називного відмінка, бо не називає діяча, а звертає його увагу на нього ж.

Для особових, питальних, відносних хто, що і похідних від них неозначених і заперечних характерним є суплетивізм, тобто заміна основи: я — мене, ми — нас, він — його, вона — її, вони — їх, ти — тебе, ви — вас, хто — кого, що — чого. Вони становлять окремий тип відмінювання.

Присвійні, вказівні, означальні, а також неозначені і заперечні займенники (крім тих, що відмінюються за типом особових) відмінюються як прикметники, бо вони співвідносні з прикметниками.

Питально-відносний займенник скільки і вказівний стільки відмінюються як числівники.

Слід звернути увагу на розмежування паралельних форм займенників 3-ї особи у родовому і знахідному відмінках — без прийменника і з прийменником:

Р. (немає) його, але (прийшли) до нього

(немає) її, але (прийшли) до неї

(немає) їх, але (прийшли) до них (З посібника).

3. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Розкрийте дужки, поставивши займенники в потрібному відмінку. Вкажіть розряд займенника та з якою частиною мови він співвідносний.

1. У світі є священні імена, священні речі — честь, вітчизна, праця, і серед них, як зірка провідна, ясніє дружба всіх племен і націй. У дружбі цій ми вічно будем жити, її (ніяка) тьмі не погасить!.. Все, що маю, віддам коханій стороні (С. Крижанівський). 2. Краю мій, краю зоряний! У бою (ніхто) ти не скорений (В. Сосюра). 3. Черниш ще (хтось) зупиняв, про щось питав. (Деякі) вдавалося проскочити поміж вибухами, інші зникали на згарищах у клубах диму (О. Гончар). 4. Є святині, які (з, ніщо) не можна порівняти, зіставляти. Це — Батьківщина, Вітчизна, синівська вірність, відданість тій землі, де ти народився і осмислив сам себе, тому народові, який вигодував і зростив тебе. Нема (ніщо) дорожчого за Вітчизну (В. Сухомлинський). 5. Вітер з України! Ми (він) з дитинства відчували у найперших дотиках до світу (П. Воронько).

2. Провідміняйте наведені слова та словосполучення.

Її ім’я, нічиє кошеня, всякий письменник, ця робота, це ремесло, інша праця, чиє ягня, себе самого, свій рукопис, дехто, що.

3.Розгадайте чайнворд(за бажанням),кожне наступне слово починається з останньої букви попереднього.

1.Особовий займенник III особи, чол., Н. в. 2. Особовий займенник III особи, мн., Р. в. 3. Відносний займенник, 4. Вказівний займенник. 5.Особовий займенник III особи, серед., Д. в. 6. Означальний займенник.

6-Б.Українська література.

Степан Руданський."Запорожці у короля".

Про сміливість, кмітливість, дотепність козаків, їхнє почуття гумору ходили легенди. Чого варті хоча б ті прізвища-прізвиська, які вони давали новоприбулим: Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда, Несвятипаска, Задуйвітер та ін.

Згадаймо картину І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Народні перекази говорять про те, як запорожці вміли давати відсіч тим, хто ставився до них із пихою, хотів принизити, посміятися з них, хай це був навіть сам король чи його вельможі. Мабуть, саме на таких переказах і будував співомовки С. Руданський.

1.Виразне читання співомовки "Запорожці у короля" (стор.227).

2.Словникова робота.

Жупани — верхній одяг, оздоблений хутром, був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.

Кармазиновий — з дорогого старовинного темно-червоного сукна.

Храбренні — хоробрі.

Ляхи — поляки.

Щільник меду — лист, утворений чашечками з воску; бджоли та оси роблять його для зберігання меду.

3.Запишіть до зошита

Тема: зображення приїзду козаків до польського короля, їх шаноблива зустріч.

Ідея: возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути

дипломатичними.

Основна думка: запорозькі козаки вміли з гідністю відстояти свою честь і не давали нікому із себе покепкувати, таких людей здавна поважають і цінують.

4.Опишіть зовнішність запорожців за допомогою тексту(письмово).

7-Д.Українська мова.УРМ №21.Докладний усний переказ тексту публіцистичного стилю з елементами роздуму.

 1.Робота з текстом
Прочитати текст мовчки. Визначити його тему й основну думку. Поміркувати над інформацією, яку почерпнули з тексту. Що нового ви дізналися про морських тварин?

УВАГА, СКАТИ!
У Середземному та інших морях земної кулі водяться великі скати — гнюси. Стародавні греки добре знали цих риб. Їх особливо дивувало те, що вони могли вбивати свою здобич на відстані, зовсім не доторкаючись до неї. Називали іх за це «нарке», що значить «затьмарювати». Звідси походить сучасне слово «наркоз». Пізніше англійці запозичили латинську назву цих скатів — «торпедо» (який уражає), щоб дати назву підводному снарядові, який рухається з великою руйнівною силою.
Як же діє дивовижна зброя цього ската? Стародавні греки думали, що риби виділяли у воду якусь речовину, і тільки тоді, коли з’являлася здобич. Отрута діяла крізь шкіру, але для людини вона не була смертельною. Дотик до риби відчувався, як удар, рука мимоволі відсмикувалася. Римські лікарі вважали отруту ската дуже корисними ліками і широко використовували риб для лікування хвороб. Тварин відловлювали й утримували в морських садках.
Тільки порівняно недавно було розгадано таємницю скатів. Риби виявилися живими електростанціями, які могли створювати струм такої сили, що дрібні навколишні тварини гинули. Те, що римляни приписували дії отрути, насправді було електрикою. Власне електростанція — два електричних органи, які містяться з кожного боку тіла ската між грудним плавцем і головою.
Морська вода — хороший провідник електричного струму. Щоб електрична зброя діяла безвідмовно, немає потреби виробляти струм дуже високої напруги, як доводиться робити прісноводним електричним рибам, зате сила струму повинна бути великою. «Електростанція» великих скатів виробляє струм, що має до 60–220 В і силу до 60 А.
Скати використовують електрорецептори для пошуків здобичі. Від них не вислизне жодна рибина, навіть хитра камбала. Яким би захисним забарвленням вона не володіла, як би добре не вдавалося їй замаскуватися, зарившись у пісок, як би тихо вона не поводилася, скат її обов’язково знайде. Видає рибу дихання. Ні, не самі дихальні рухи, а електричні імпульси, які виникають у дихальних м’язах під час їх роботи. Електрочутливість скатів настільки велика, що вони не тільки можуть розшукувати камбалу, перебуваючи з нею в одному акваріумі, а й реагувати на риб в іншому акваріумі, навіть коли він знаходиться в сусідній кімнаті, або на іншому поверсі, тільки посудини мають бути з’єднані металевими провідниками.
Але цим, напевне, не обмежується значення «електростанцій» і електрорецепторів. Учені гадають, що риби використовують електросигнали для зв’язку одна з одною. Можливо, електричні команди дають можливість зграї риб виконувати злагоджені маневри (Б. Сергєєв, 361 сл.).

2.Лексична робота.
Запам’ятати значення слів:

• Електрорецептор — орган, що реагує на електричний струм;
• електрочутливість — чутливість до електричного струму;
• електроімпульс — короткочасний стрибок електричного струму;
• електросигнал — умовний знак, переданий за допомогою електричного струму;
• маневри — переміщення людей, предметів, зміна напряму їх руху.

Звернути увагу на значення виділених слів (гнюси — великі скати, наркоз — обезболювання, торпеда — підводний снаряд). У якому стилі вони вживаються?

3.Робота за змістом тексту

1. Поміркувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку тексту.
3. Визначити основну ознаку висловлювання.
3. Зробити висновок про значення морської води.
4. Доповнити текст відомою вам інформацією про морських тварин.

4.Аналіз структури тексту, самостійне складання плану

1. Які стилі мовлення поєднано в тексті? Аргументувати відповідь.
2. Поділити текст на смислові частини. Переказати кожну частину.
3. Виписати ключові слова та словосполучення.
4. Скласти план і переказати весь текст.

5.Робота з пам’яткою

Пам’ятка до складання переказу
1. Прочитати уважно текст, визначити ознаки публіцистичного стилю мовлення.
2. Визначити тему й основну думку тексту.
3. Дібрати заголовок (якщо він відсутній).
4. З’ясувати значення незрозумілих слів.
5. Пояснити правопис і значення окремих слів, уживання розділових знаків.
6. Скласти план тексту.
7. Усно переказати текст за планом, дотримуючись ознак і вимог до висловлювань публіцистичного стилю.

6.Усне переказування тексту
Скласти усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю відповідно до плану.

9-Д.Українська література.Марко Вовчок(Марія Олександрівна Вілінська).Життя і творча діяльність.

1.Опрацювати життєвий і творчий шлях письменниці(стор.293-295).

2.Укласти хронологічну таблицю(письм.)

3.Прослухайте історії романтичних стосунків Марка Вовчка,це цікаво!

4.Зробіть аналіз перекладацької діяльності письменниці(письм.).

10-Д.Українська література.Олександр Олесь.Життя і творчість."О слово рідне! Орле скутий!...".

1.Прочитайте життєпис Олександра Олеся(стор.240-243) й складіть план.
2.Громадянська лірика поета(ознайомлення).
Громадянська лірика — це особиста позиція поета в суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, до національної культури, історії, іншими словами — сила, привабливість, правдивість, краса і цінність його поетичного слова для сучасних і наступних поколінь.
У збірці «Будь мечем моїм!» (1909) зазвучали громадянські мотиви. Революційні події 1905 року посилюють громадянський пафос лірики Олеся. Від творів, написаних під час розбудови української державності, віє полум’яним оптимізмом, вони наснажені закличними інтонаціями. Ліричному героєві хочеться вірити, що навіки згинула неволя, розламано грати, де конали патріоти. Наскрізь ліризована громадянська поезія Олександра Олеся. Прийшовши в літературу в час революційного передгроззя, поет не міг не реагувати на бурхливі події нового дня. Духовно єднаючись із загальнонародним піднесенням у країні, поет роздумує над участю свого слова, з пафосом заявляючи: «О слово! будь мечем моїм!» Але відгукнувшись на конкретні події, поет не стільки зображує їх реалії, політичний зміст епохи, скільки свої особисті переживання, співчуття до учасників тих подій, про що яскраво свідчать суб’єктивно забарвлені вислови: «червоні прапори, …як макові квітки», «свято землі», «серце, як арфа». 

3.Прочитати вірш.

"О слово рідне! Орле скутий!.."

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

Турбота поета про долю рiдного слова, «чужинцям кинутого на смiх» особливо гостро поставлена в поезiї «О слово рiдне! Орле скутий!». Як i в багатьох iнших випадках, громадянський пафос вiрша тут поєднано з глибокою задушевнiстю, лiричнiстю. Вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» — пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, «коли він сам стоять не міг». Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово — це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. У поезії Олесь не оспівує слово, а закликає його спочатку стати мечем, а в наступному рядку — сонцем. Сонце і меч — знову протилежні символи. Слово, як і життя, у розумінні Олеся,— це єдність протилежностей. Це скутий орел, співочий і забутий грім. На початку вірша Олесь з болем констатує, що рідне слово кинуте на сміх чужинцям, його зреклися діти. Одначе вже в наступній строфі слово оживає і сміється в шумі дерев і музиці зір, у співі степів і реві Дніпра. У чому ж сила слова? Слово-меч захищає, стає в обороні рідної землі, а слово-сонце, освітивши край, вселяє надію в безсмертя народу. Олесь переконаний, що народ живий доти, доки живе його слово.

Для автора доля рідної землі, як і його особиста, невіддільна від долі рідного слова. Можливо, саме тому, коли Олесь опинився в еміграції, його поезія так і не піднялась до тих висот, яких вона сягнула тоді, коли митець був разом зі своїм народом.

4.Зробити ідейно-художній аналіз поезії

• Прочитайте першу стофу вірша. Чому автор зіставляє рідне слово з «орлом скутим», «співочим громом батьків»?
• Що є рідна мова для ліричного героя? Якого значення він надає рідному слову?
• Які образи протиставляє автор? Розкрийте їх символічний зміст.
• У чому, на думку автора, сила слова?
• Визначте ідею вірша.

Дистанційне навчання(07.05.20)

07.05.2020.

6-Б.Українська мова.Розряди займенників за значенням.
1.Вправа на закріплення(489.стор.213).
2.Вивчення нового матеріалу.
Вивчити теоретичний матеріал(стор.214).

 Записати текст. Уставити потрібні за змістом займенники, скориставшись довідкою. Визначити розряд за значенням і синтаксичну роль.

Кажуть, горе зближує людей. Тепер ... переконався, що так ... й є. 

Якщо раніше в ... дружбі з Ільком і були ... щілини, то тепер ... зцементувалася так, що ... сила не розірве.

Уранці ... чекали одне одного на розі і до школи йшли разом. Зі школи поверталися також разом. ... з Ільком твердо вирішили довести ..., що ... — теж не останні (За Д. Ткачем).

Довідка: якийсь, воно, я, всі, ніякий, наш, вона, ми.

Виконайте вправу 493

3.Домашнє завдання.П.59,вивчити таблицю,вправа 

495



9-Д.Українська мова.Перевірочний диктант.

Диктанти надсилати на електронну пошту до 

08.05.20, надіслані пізніше перевірятися не 

будуть

10-Д.Українська мова(07.05.20-08.05.20)

Число іменників.


1.Опрацювати теоретичний матеріал 

підручника(стор.146-147).



2. Переглянути відеоурок

3.Виконайте завдання

Розподільний диктант із доповненням

► Визначте число іменників, розподіліть їх на групи, поєднуючи з прикметником: 1) Уживаються і в однині, і в множині; 2) Уживаються тільки в однині; 3) Уживаються тільки в множині. 

Вишня, стіл, масло, цукор, стрільба, штовханина, жовтизна, Сатурн, Панас Мирний, колосся, пір’я, щипці, ліки, жнива, канікули, заздрощі, Гімалаї, гілля, гроші, діти, фінанси, дрібнота, коріння, студентство, геройство, добро, дебати, іменини, посиденьки, пустощі, добро, мир, слава, бензин, шахи, вершки, висівки, макарони, Альпи, Карпати, граблі, молоко, цукор, чай, Дніпро, Україна, Чигирин.

► Доберіть із довідки потрібні множинні іменники і поставте їх на місці пропусків у наведених прислів’ях і приказках.

1. Коли не коваль, то і ... не погань. 2. Це ще ...,по воді писано, а ... скороджено. 3. Робіть хоч ..., та не будете ... 4. Видно, що Гапка млинці пекла, бо всі ... у тісті. 5. Як прийшли ..., то і жінка крива.6. Не в свої ... не сідай. 7. Виміняв сліпий у глухого дзеркало на .. 8. Оце так пани — на трьох одні .. 9. ... псують людину. 10. Радуйся, Хвесе, бо кіт сало несе, радуйся вельми, бо вже перед ...

Для довідок: цимбали, груди, граблі, кліщі, вила, сани, двері, штани, лінощі, люди, ворота, жнива.

► Поставте наголос у наведених множинних іменниках.

► З’ясуйте за словником  їхнє значення.

Лабети, лінощі, маргінеси, походеньки, городки, Сухоти, хрестини, розглядини, ліки, перса, пожитки, пачоси, патьоки, корчі, ворота, тельбухи, одляски, обценьки, нутрощі, шати, пахощі, запросини, лахи, відвідини, святки, парфуми, ночви, памороки, солодощі.

► Виконайте тестові завдання

1. Укажіть, у якому рядку не всі іменники мають форми і однини, і множини:

А гори, річки, ходіння, Харків, озера;

Б дитина, гірка. комаха, будинок, слово;

В книга, читач, пісня, вірш, викладач;

Г край, район, серце, козак, гребля;

Д садочок, черешня, дерево.

2. У якому рядку всі іменники мають форму тільки множини?

А Лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, жнива;

Б думки, сестри, сім’ї, розмови, двері;

В альпи, вулиці, байки, бурі, гори;

Г вишні, лелеки, долоні, пісні, Суми;

Д чернівці, міста, долини, джерела, ріки.

3. У якому рядку всі іменники мають форми і однини, і множини?

А Білизна, височінь, доброта, глибина, заздрість;

Б селянство, професура, ботвиння. сонце, косар;

В фосфор, глина, золото, сало, яшма;

Г книга, заєць, огірок, країна, ніс;

Д читання, сум, демократизм, доцільність, лагідність.

4. Укажіть, у якому рядку не всі іменники мають форми і однини, і множини:

А Мороз, вітер, берег, лебідь, мелодія;

Б Сніг, знання, сіль, учнівство, учень;

В Лелека, степ, стежка, колодязь, пролісок;

Г Вулик, намисто, блискавка, криниця, друг;

Д Казка, герой, хмарка, ранок, гриб.

5. Лише в однині вживаються всі іменники рядка:

А вазон, прикрість, зелень;

Б Крим, молоко, залізо;

В Дністер, козацтво, ім’я;

Г людство, сум, мальва;

Д радість, золото, вітер.

6. Лише форму однини мають обидва іменники рядка:

А комашня, чапля;

Б молодь, нація;

В журба, сумнів;

Г кисень, кабінет;

Д сметана, вапно.

7. Лише форму однини мають обидва іменники рядка:

А вуглець, родовище;

Б щирість, прибуток;

В селянство, шляхта;

Г срібло, пектораль;

Д артилерія, лейтенант.

8. Лише в множині вживаються всі іменники рядка:

А Карпати, проблеми, вечорниці;

Б входини, народи, Альпи;

В дріжджі, заручини, обличчя;

Г перемовини, двері, ножиці;

Д уста, м’ясниці, перешкоди.

9. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:

А дебати, кеглі;

Б надра, бенкети;

В іменини, землі;

Г ворота, радощі;

Д штани, суперечки.

10. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:

А оглядини, дерева;

Б хрестини, дрова;

В сутінки, вечори;

Г фінанси, кредити;

Д терези, виделки.

Дистанційне навчання(06.05.20)

06.05.20.
6-Д.Українська мова.Розряди займенників за значенням.
1.Вправа на закріплення(489.стор.213).
2.Вивчення нового матеріалу.
Вивчити теоретичний матеріал(стор.214).

 Записати текст. Уставити потрібні за змістом займенники, скориставшись довідкою. Визначити розряд за значенням і синтаксичну роль.

Кажуть, горе зближує людей. Тепер ... переконався, що так ... й є. 

Якщо раніше в ... дружбі з Ільком і були ... щілини, то тепер ... зцементувалася так, що ... сила не розірве.

Уранці ... чекали одне одного на розі і до школи йшли разом. Зі школи поверталися також разом. ... з Ільком твердо вирішили довести ..., що ... — теж не останні (За Д. Ткачем).

Довідка: якийсь, воно, я, всі, ніякий, наш, вона, ми.

Виконайте вправу 493

3.Домашнє завдання.П.59,вивчити таблицю,вправа 

495

6-Б..Українська мова.Займенник:значення,морфологічні ознаки,синтаксична роль.

1.Опрацюйте теоретичний матеріал(стор.210-211)

2.Перегляньте відеоурок.

3.Завдання.

1.Виконайте вправу 483

2.Запишіть до зошита речення, підкресліть займенники відповідно до того, яким членом речення вони виступають

Мудрим ніхто не вродився, а навчився

Кожному мила своя сторона.

Обняла його хвиля міцно і тягне до себе на дно.

4.Домашнє завдання.П.58,вправа484.



6-Б.6-Д. Українська література.Степан Руданський.
"Добре торгувалось"

1.Укласти хронологічну таблицю(стор.223-224).




2.Робота з літературознавчим словничком(записати до зошита)

Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

Інверсія — одна зі стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.

3.Виразне читання співомовки «Добре торгувалось».

Словникова робота.

Мазниця — посуд для дьогтю.

Крамниця — магазин.

Чумак — торгівець сіллю, рибою, які везли з Криму у XVI-XIX ст.

Дьоготь — в'язка бура або чорна рідина, яку використовували для змащування взуття, зброї тощо.

Кацапи зневажливе прізвисько росіян.

Зачав — почав.

Шельма — хитрун, ошуканець.

Толькі — лише.

Адні — одні.

Нівроку — побажання не наврочити своїми словами.

Йно — тільки, лише.

4.Скласти характеристику героїв твору(письм.)

Чумаки-

Купці-

7-Д.Українська мова.Тренувальні вправи.

Виконати завдання на сайті "Мій клас".

7-Д.Українська література.

Андрій Малишко."Вчителька".

Про пісню „Вчителько моя”.

Зворушливою піснею „Вчителько моя” А. Малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. Існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. Нібито повернувшись після війни в рідну школу, А. Малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. Поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. Від таких страшних життєвих трагедій вчителька не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. Автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю.

1.Виразне читання поезії «Вчителька»(стор.281).

2.Послуховування поезії 

3.Випишіть епітети та з’ясуйте їх роль у розкритті головної думки поета 

Дистанційне навчання(05.05.20)

05.05.2020
10-Д.Українська література.Микола Вороний"Блакитна Панна".
1.Прочитати поезію(стор.236)
2.Опрацювати теоретичний матеріал,записати до зошита
Поезія «Блакитна панна» - взірець пейзажної лірики. Поет М.Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику ( «Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій В′ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально – мистецьке естетичне забарвлення.

Тема: гармонія природи і мистецтва.

Ідея: неоромантичне возвеличення краси природи.

Основна думка: роздуми над узагальненим ідеалізованим образом жінки.

. Словникова робота.

Арабески — складний орнамент з геометричних фігур і рослинних мотивів.

Фрески — живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства.

Гротеск — художня образність, яка ґрунтується на поєднанні фантастичного і реального, трагічного і комічного, прекрасного і потворного.

Осанна — святковий молитовний вигук.

Блават — волошка.

3.Переглянути відео

4.Вивчити напам*ять вірш "Блакитна Панно"(відео надсилати на Viber)

5.Законспектуйте теоретичний матеріал(стор.234)

6-Д.Українська мова.Займенник:значення.морфологічні ознаки,синтаксична роль.

1.Опрацюйте теоретичний матеріал(стор.210-211)

2.Перегляньте відеоурок

3.Завдання.

1.Виконайте вправу 483

2.Запишіть до зошита речення, підкресліть займенники відповідно до того, яким членом речення вони виступають

Мудрим ніхто не вродився, а навчився

Кожному мила своя сторона.

Обняла його хвиля міцно і тягне до себе на дно.

4.Домашнє завдання.П.58,вправа484.

7-Д.Українська мова.Правопис прийменників.

1.Повторення вивченого

 Відредагуйте словосполучення і речення(письмово)

Ходити по хатам; зошит по українській мові, знання по фізиці; діяти по правилах. Моя сестра по фаху лікар. Я ходив в магазин. Учень пропустив три дні по хворобі. Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.

Розподільний диктант

   Розподілити подані прийменники спочатку на синонімічні, потім — на антонімічні, таким чином утворивши синонімічні й антонімічні ряди прийменників.

Біля, між, над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько, до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.

2.Вивчення нового матеріалу.

Опрацювати теоретичний матеріал(стор.158).

Переглянути відеоурок

3.Виконати завдання

Списати, розкриваючи дужки.

(За)для нас; (з)поміж нас; (по)між людьми; (на)чолі(з) учителем; (з)під опіки батьків; (на)зустріч щастю; (у)напрямку(до) площі; (на)передодні свята; (по)над деревами; (у)ві сні; (з)(по)над гір; (з)над вершин дерев.

  Пояснити правопис однозвучних слів. Визначити, до яких частин мови вони належать.

Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити (в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти (на)зустріч — (на)зустріч з братом.

7-Д.Українська література.Андрій Малишко
"Чому ,сказати,й сам не знаю".


1.Прочитати поезію"Чому ,сказати,й сам не знаю".

Стежина…Кожен  пов’язує її з чимось своїм, дуже важливим. Кожен її пам’ятає – чи ту, по якій ступав перші кроки, чи ту, по якій ідеш щодня. Вона у кожного своя. І  цю стежину треба пройти так, щоб, озирнувшись назад, не соромно було за пройдений шлях. Ця стежка веде кожного у широкий світ. До неї можна повернутися тільки у спогадах, бо дитинство не повертається.

Історія написання твору   

      Кожна з пісень Малишка -  дивовижна перлина, яка з часом не втратила своєї актуальності. Цікава історія і у пісні « Стежина», музику до якої було створено через декілька років після смерті Андрія Малишка. 

    Платону Майбороді замовили написати музику до художнього фільму «Абітурієнтка». Ось тоді і згадав композитор про вірш Малишка «Чому, сказати, сам не знаю.»Цікаво, що поет цей твір подарував своєму другу Майбороді, а той написав до неї чудову мелодію, дав назву новій пісні «Стежина». 

    Йшов 1969 рік, поет дуже захворів. І найбільшим проханням тоді було принести до лікарні цвіт яблуні. За дев’ять днів до смерті поет залишив уявно лікарняну палату і полинув до сільської хати, став босоніж на стежину і вийняв зі свого серця слова цієї пісні. Саме вона стала його лебединою піснею. Поет пішов із життя, але не з серця людського.

2.Прослухайте пісню"Стежина" у виконанні Дмитра Гнатюка

Літературознавче завдання

     Випишіть до зошитів з тексту пісні образи - символи, поясніть їх смислове значення    

-         Стежина - 

-         відчинені ворота -  

-         дощі, сніги - 

-         розквітлі соняхи - 

-         вечоровий виднокруг - 

(Дистанційне навчання(04.05.20)

04.05.20.
6-Б.6-Д.Українська мова.Контрольна робота№8.
Виконати завдання на сайті"Мій клас".

6-Д.Українська література.Леонід Глібов."Муха й Бджола","Жаба і Віл".

Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864—1872)

1. Виразне читання байки(стор.220)

Запишіть до зошитів:

 Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

 Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою. Розв’язка: мораль байки.

Запишіть до зошитів порівняльну характеристику Мухи й Бджоли(табл.)

2.Виразне читання байки «Жаба і Віл»(стор.221)

3.Раджу переглянути мультфільм

 Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Знайдіть у байці «Жаба і Віл» слова, які б підтверджували риси характеру Жаби(запишіть до зошитів).

9-Д.Українська мова.Узагальнення й систематизація вивченого.Синтаксис простого речення.

Виконати завдання на сайті"Мій клас".

Повторити все про просте речення,переглянувши відеоуроки

Виконайте вправи :2(стор.130),4(стор.131)

10-Д.Українська мова.Тренувальні вправи.
1.Записати до зошита теоретичний матеріал

2.Виконайте тестові завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/rid-nezminyuvanih-imennikiv-161662.html