Дистанційне навчання(15.05.20)

15.05.20.
6-Б.6-Д.Українська мова.Написання займенників із прийменниками окремо.
1.Опрацюйте таблицю на стор.226.



2.Перегляньте відеоурок

3.Виконайте завдання.

1. Спишіть, розкриваючи дужки.  Визначте число і відмінок займенників.

Що (без) нас було – чули, що (при) нас буде – побачимо. Не будь зарозумілим – і друзі (від) тебе не відвернуться. Рідне місце за семи землями (до) себе кличе. Усяк по собі й (про) інших судить. Цвіркун вогник бачить та (до) нього скаче.

2.Навчальне редагування

Записати займенники, виправляючи, де треба, допущені орфографічні помилки.

Де-який, хтозна в кому, будь-заким, ніскільки, аби-який, абихто, щонебудь, нізчим, скількись, девчому, з чимось, казнащо, невідь-який, де-що, будь з чим, хто зна-який, нівякому, абищо, нічий.

3.Виконайте тестові завдання на стор.227(підручник).

6-Б.(15.05-20.05). Українська література.Павло Глазовий."Заморські гості", "Похвала","Кухлик".

1.Виразне читання гуморески П. Глазового "Заморські гості"(стор.232).

2.Записати до зошита тему,ідею,основну думку.

Тема: зображення приїзду гостей з Канади на Вкраїну та їх враження від почутої грамотної української вимови.

Ідея: возвеличення української мови, яка є свідченням нашої культури, благородності, манери поведінки, етикету та засудження тих, хто її цурається.

Основна думка: мова — духовна скарбниця кожного українця; доки живе мова, доти існує нація; думка канадців, що українці не говорять рідною мовою, не виправдалася.

3.Прочитайте гумореску П.Глазового"Кухлик",з яким твором вона схожа?

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця: – Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
– Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
– На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Продавщиця теж була гостра та бідова.
– У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.
І сказав їй мудрий дід: – Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

 Гумореска “Кухлик” – як і багато інших гуморесок Глазового, показує наскільки автор шанував та цінував українську мову, а через гуморески хотів заохотити всіх говорити державною українською мовою.

4.Записати до зошита висловлювання про мову(не менше 5).

5.Виразне читання твору П. Глазового «Похвала»(стор.232).

6.Заповніть таблицю, вказавши засоби мовної виразності, використані письменником.

«Похвала".

Художні засоби
Епітети
Метафори
Порівняння
Риторичні запитання

7-Д.Українська мова.Написання сполучників.

1.Повторення вивченого.

Виконайте завдання на сайті"Мій клас".

2.Вивчення нового матеріалу.

Опрацювати таблицю(стор.175).

Переглянути відеоурок.

Зверніть увагу!!!

Розрізнення сполучників та інших частин мови

Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому (які пишуться окремо).

Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками: таж — адже, теж — також, тож — тому, якби — коли б, якже — якщо, якщо — коли, щоб — аби, проте — однак, зате — але, притому — до того ж, причому — і то.

Однозвучні ж поєднання інших частин мови замінити сполучниками не можна.

Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання (на питання може відповідати все підрядне речення, а не сам сполучник).

Однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання в реченні: яка? — та ж; яке? — те ж; що? — то ж; як? яким способом? — як би, як же; що? — що б; про що? про яке?— про те; за що? за яке? — за те; при чому? — при тому, при чому.

Порівняйте:
Я мусив заховатися від вас, Щоб ви не бачили мого ридання, Не знали глибини моїх ураз (Данте Аліг’єрі). А вона на що б не дивилася, де б не гуляла — всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси (М. Олійник);
Якби́ мені крила, крила соколинії, полетіла б я за милим, за дружиною (Т. Шевченко). Я́к би там не було, а література — моя професія (Леся Українка);
На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка). Повинна дякувати мамі за те, що будила рано, навчила всього робити;
Смерть — то короткий подих, мить остання, Якщо́ вона закон — не покарання. (Ф. де Кеведо).Я́к що трапиться, ні на кого не нарікай.

3.Виконати завдання.

1.Виконати вправу 502.

2.Переписати, знімаючи риски.

 І. Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося ніяк. (М.Рильський.) В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай. (Д.Павичко.) Дівча стояло і співало про/те, що радості замало. (А.Малишко.) За/те кругом цвітуть, як льон, калюжки переливні. (М.Рильський.) Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за/те,  що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. (П.Перебийніс.) Біда помучить, за/те  мудрості научить.Не за/те кобилу б’ють, що сіра, а за/те, що воза побила. (Нар.творч.)

3.Записати речення, замінюючи прості і складні сполучники синонімічними складеними. 

1) Давній український народ славив світлі небесні сили, щоб пригорнути до себе ласку неба (І. Нечуй-Левицький).2) Немає необхідності ненавидіти інші народи, бо ти патріот (Д. Лихачов).3) Люди молилися небу, аби прогнати від себе холод, хмари, негоду (І. Нечуй-Левицький).4) Можна і в дрібниці зробити добро людині, бо багато що починається з дрібниць (Д. Лихачов).5) Як прийде туга, пізнаєш друга (Нар. творчість). 6) Хоч не красне, але власне (Нар. творчість).

9-Д.Українська література(15.05-18.05).
.Марко Вовчок."Інститутка".

1.Історія написання та видання повісті.

Повість «Інститутка»(перша назва "Панночка") українською мовою вперше вийшла 1862 року в журналі «Основа» з посвятою Т. Шевченкові. Це соціальна повість. У ній показано конфлікт між поміщиками та кріпаками, наростання стихійної боротьби народу за визволення. Недаремно Марко Вовчок в уста своєї героїні Устини вкладає слова, у яких прочитується провідна ідея твору: «Любо на волі дихнути».
2.Теорія літератури.
Запишіть до зошита визначення(стор.311-312).
3.Прочитайте повість Марка Вовчка"Інститутка".

10-Д.Українська мова.
Складні випадки відмінювання іменників.

Пригадайте, що вам відомо про відміни іменників. За яким принципом іменники поділяються на відміни? Іменники якої відміни поділяють на тверду, м’яку і мішану групи?

1.Опрацювати теоретичний матеріал підручника(стор.157).

!!!В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення -ою, -ею, -єю. Закінчення -ою пишеться в іменниках з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: партою, водою, рукою; -ею- в іменниках з основою на м'який приголосний і [ж], [ч], [ш]: землею, межею, кручею, ношею; -єю- в іменниках з основою на [й]: надією, мрією.
2.Перегляньте відеоурок

3.Виконайте завдання

1. Запишіть слова. Виділіть основи їх і вкажіть, до якої групи вони належать. Провідміняйте за відмінками по одному з іменників кожної групи.

Воля, круча, староста, сирота, перемога, груша, Микола, межа, сестра, надія, риба, мрія, іржа, праця, зоря, вишня, зміна, тиша, сажа, історія, сім’я, стаття, собака, каланча, Польща.

2. Перепишіть речення, розкриваючи дужки і визначивши відмінок іменника.

1. В саду під густими старими (груша та яблуня) вже пролягла густа тінь. 2. Сукупні левади та городи ледве-ледве піднімаються вгору й зеленіють попід (садок), попід (клуня) та (хати). 3. Зацвітай, мій льон-льонок, синьою (пороша) для весільних сорочок, для життя хорошого. 4. Спадає з клена лист вечірньою (година), і солов’їний тихий свист гуляє за (долина).

3.Запишіть іменники в орудному відмінку, перевірте, чи правильно утворені форми іменників, скориставшись матеріалом підручника.

Баржа, дача, каша, миша, душа, межа, площа, лівша, біржа, ворожнеча, іржа, паша, сажа, діжа.

10-Д.Українська література.(15.05-19.05.)

Символізм драматичного етюду Олександра Олеся "По дорозі в Казку".

1.Загальна характеристика драматичної спадщини Олександра Олеся(укласти конспект).

Драматична напруга життя, що вривалась у творчість поета, спонукала його освоювати нові жанри, у яких з більшою експресією можна було висловити почуття й думку. Олесь створює низку драматичних етюдів — «По дорозі в Казку» (1910), драматичні поеми «Над Дніпром» («Весняна казка», 1911), «Трагедія серця» (1911), «Злотна нитка» (1912), «Тихого вечора» (1912), віршована «дума-п’єса» «Хвесько Андибер» (1916), драматична поема «Ніч на полонині» (1941, надр. 1943–1944). Ці твори репрезентують неоромантичний напрям в українській літературі, особливо яскраво визначений творчістю Лесі Українки, а також Спиридона Черкасенка, Василя Еллана-Блакитного, Василя Чумака.

Драматичні етюди та поеми Олександра Олеся основані на фольклорно-міфічному матеріалі, у них протиставляється сіра, гнітюча буденщина високим мріям і пориванням людини. Хоч у цих творах часто не вказується на місце й час дії, персонажі майже не конкретизуються в національній чи соціальній площині, проте символістсько-алегоричні узагальнення не затінюють спроектованості в сучасну авторові українську дійсність.

Зрозуміло, самою тематикою, своєрідністю її художньої реалізації твори Олександра Олеся протистояли побутово-етнографічній драматургії XIX ст.», були явищем новаторським.

Наснажені емоційністю, тонким ліризмом, драматичні твори Олександра Олеся виділяються підкресленим психологізмом, що дає підставу відносити їх до тих «драм настрою», які вийшли на перший план у творчості Антона Чехова, Генріка Ібсена, Гергарта Гауптмана. Одне слово, Олександр Олесь залишився ліричним поетом і в драматургії. В останні роки життя в еміграції О. Олесь створив низку драматичних казок для дітей.

1914-го року виходить збірка Олександра Олеся «Драматичні етюди». Особливо яскраве враження справляє етюд «По дорозі в Казку», створений письменником ще в 1908 року. Про популярність його свідчить той факт, що твір видавався у 1910, 1914, 1921, 1934 роках.

Провідна тема твору — зображення пошуку людиною шляху до щастя, обов’язковою умовою якого є розвиток її духовності.

Сюжет і композиція твору

В основі сюжету покладено філософську ідею про два світи, що живуть у людині, — матеріальний і духовний. У центрі зображення — особистість, яка шукає шляхи до духовного удосконалення і прагне змінити оточення.

«По дорозі в Казку» складається з трьох картин. Драматична дія відбувається в лісі, де «завжди ніч — вночі і вдень». У ремарці автор указує, що «убрання не має ознак нації й часу». Так само знеособлені дійові особи твору: у ньому діють Він, Дівчина й багатоголоса Юрба. Такий прийом дає змогу звернутися до глобальних психологічних проблем людини, незалежно від її соціального статусу та національної приналежності.

2. Робота над засвоєнням поняття з теорії літератури(записати до зошита).

Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.

3.Знайти і прочитати драматичний етюд Олександра Олеся "По дорозі в Казку".

4.Завдання. Скласти порівняльну характеристику юнака і Юрби.